ФАНТАСТИ́ЧНО. Присл. до фантасти́чний. Мені трудно добратись толку в тих різних пророчих книгах, в тих фантастично-туманних образах та чудній міфології (Л. Укр., V, 1956, 81); Ватра палала, розкидаючи фантастично вирізаними плямами доокола, щохвилі їх міняючи, творячи нові (Хотк., II, 1966, 27); Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним… (Гончар, III, 1959, 439); Висока концентрація енергії в лазерному промені і його слабка розбіжність дають фантастично високі температури (Знання.., 2, 1971, 7); Хата Гощинської, салон. Убраний не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії (Л. Укр., II, 1951, 5); // у знач. присудк. сл. Ну скажи — хіба це фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг? (Сим., Земне тяжіння, 1964, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 561.