ФАНТАЗІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до фантазії (у 1, 2 знач.). Якось раз читав її чоловік у газетах, що «теперішня молодь віддається фантазійним мріям» (Кобр., Вибр., 1954, 14); *Образно. А поет сидів тим часом За верстатом фантазійним: Він старанно, вдень і внічку, Ткав співучий, довгий килим (Крим., Вибр., 1965, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 560.