ФАНТАЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фантазува́ти. — Не може бути ні великого інженера, ні видатного хіміка, ні славетного лікаря, якщо вони не обдаровані здатністю до фантазування… (Трубл., III, 1956, 204); — Ви не уявляєте навіть, до чого може призвести фантазування і хлопчача запальність (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 560.