ФАНЕРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фанеруванням (у 1 знач.). Нові верстати [для фанерування] зручніші.. На них уже працюють усі фанерувальники (Веч. Київ, 11.XI 1968, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 559.