ФАМІЛЬЯ́РНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поводитися фамільярно, дозволяти собі фамільярність, панібратство стосовно когось. Вітрова вийшла з Запорожцем на вулицю і взяла його під руку, зауваживши з сміхом: — Двоюрідні сестри люблять фамільярничати з двоюрідними братами (Бурл., Напередодні, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 558.