ФАЛЬЦ, а, ч., спец.

1. Шов на місці з’єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крапок.

2. Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів і т. ін.

3. Смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, яку переплітають.

4. Місце згинання друкованого аркуша.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 555.