ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до фальсифікува́ти. — Це той підпис, Маню,.. котрого однак я ніколи в житті своєю рукою не виконував, бо він фальсифікований (Коб., III, 1956, 214); Палеографічний аналіз допомагає встановити місце, де написано документ, оригінальність рукопису: чи він справді стародавній чи фальсифікований (Наука.., 2, 1973, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 555.