ФАЛЕ́РН, у, ч. Те саме, що Фале́рнське вино́ (див. фале́рнський). Знав він [промовець] давніші розкоші двірські і Неронові учти Аж до опівночі, й другу неситість, коли від фалерну Кров клекотіла (Зеров, Вибр., 1966, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 555.