ФАЛА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Клоччя, лахміття. *У порівн. Кляпи від сурдута бідного Хоми давно були повідривані і висіли, мов нужденне фалаття (Фр., IV, 1950, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 554.