ФАКТО́ГРАФ, а, ч. Той, хто описує факти без аналізу їх, без узагальнення та художнього осмислення. Вивчаючи історичні матеріали і втілюючи минуле українського народу в образах, Карпенко-Карий не був фактографом, не йшов наосліп за джерелами, а вносив своє розуміння подій (Життя К.-Карого, 1957, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 552.