ФАКТА́Ж, у́, ч. Сукупність фактів (у 1 знач.). Читач ще більше любить чудову.. повість О. Кобилянської «Земля» саме тому, що вона написана на фактажі, що вона, власне, не вигадана (Рад. літ-во, 3, 1966, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 552.