ФАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е, діал. Пестл. до фа́йний. Ой дивися, дівчинонько, який я файненький (Коломийки, 1969, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 551.