ФАЗА́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до фаза́н. Фазанячий хвіст; // Признач. для розведення фазанів. У фазанячому розпліднику [в Криму] ведеться наукова робота, зоотехніки спостерігають поведінку птахів (Рад. Укр., 15.II 1968, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 550.