ФАВОРИ́ТІВ, това, тове. Прикм. до фавори́т; належний фаворитові. Моложаве й приємне обличчя високопоставленого кур’єра сяяло чарівною усмішкою, за якою спостережливий Потьомкін добре помічав знайомі риси старої неприязні фаворитового брата (Добр., Очак. розмир, 1965, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 549.