ФАБРИКА́ТОР, а, ч.

1. Той, хто займається виробництвом фабрикатів, бере активну участь у цьому процесі. Начебто й непомітна робота у старшого фабрикатора. Але без нього прокатники ніколи не розпочнуть працювати. Гляне він на зливок сталі — і враз визначить, на що його пустити: на лист, на рейки. (Роб. газ., 2.II 1965, 1).

2. перен. Той, хто фабрикує (у 2 знач.) що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 548.