УЇ́СТИ¹ (В’Ї́СТИ), уї́м, уїси́, док., розм. Поїсти доволі, досхочу; наїстися. Ні в’їв, ні впив, а дрантям світить (Номис, 1864, № 1869).

УЇ́СТИ² див. в’їда́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 413 - 414.

Уїсти, уїм, уїси, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в’їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 326.