УЯ́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. уяви́ти 1. Уявлення — один з найбільш істотних прийомів літературної техніки, що створює образ (Горький, Про л-ру, 1949, 205); Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора, не кваплячись сідає, — та на цьому й кінчалося неправильне уявлення (Ю. Янов., II, 1954, 135); Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (Головко, II, 1957, 113); Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю. Ніякі уявлення не давали їй того відчуття, яке нахлинуло на неї зараз, перехопивши подих, стиснувши їй серце (Шиян, Баланда, 1957, 230); Численні асканійські строковики ввижаються їм [закордонним приятелькам] якимись покірними, чемними, мальовничими ковбоями… Наївні уявлення! (Гончар, Таврія, 1952, 140).
2. Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке грунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. Людські уявлення про простір і час відносні, але з цих відносних уявлень складається абсолютна істина, ці відносні уявлення, розвиваючись, ідуть по лінії абсолютної істини, наближаються до неї (Ленін, 18, 1971, 166); Часто буває, що наукові відкриття, ідеї винахідників вражають нас несумісністю з існуючими уявленнями (Наука.., 8, 1963, 15); — У тебе зовсім невірне уявлення про інтелігенцію.. Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Тют., Вир, 1964, 42); Я хочу показати, яка то нелегка справа — дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (Рильський, IX, 1962, 98); Пейзажі живописця [С. Васильківського] завжди емоційні, різноманітні за мотивами і настроєм,.. дають повне та широке уявлення про українську природу (Мист., 1, 1966, 25).
&́9671; Ма́ти уя́влення
яке, про кого— що — знати, уявляти кого-, що-небудь у якійсь мірі. Нарешті Каргат заявив, що має більш-менш точне уявлення про зміст своєї роботи на заводі, та попросив аж два тижні на обдумування свого остаточного рішення (Шовк., Інженери, 1956, 7); Про село вона мала досить туманне уявлення, бо бачила його лише з вікна залізничного вагона (Добр., Тече річка.., 1961, 8); Не ма́ти жо́дного (найме́ншого, нія́кого) уя́влення; Не ма́ти [й] уя́влення про кого — що — не знати про кого-, що-небудь навіть приблизно. Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432); — Я вважаю за недоцільне приймати на філологічний факультет людину, яка не має жодного уявлення про філологію… (Тют., Вир, 1964, 62); Що за землі там [на схід і північ] лежать, у Константинополі, не знали, що за люди живуть там, — уявлення не мали (Скл., Святослав, 1959, 129); Багато його товаришів бачили.. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (Собко, Скеля.., 1961, 25); Склада́ти (скла́сти) уя́влення див. склада́ти.3. псих., філос. Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів. Ряд досліджень було спеціально спрямовано на вивчення різних видів уявлень (Рад. психол. наука.., 1958, 113); Але я [осліпнувши] ще не встиг одвикнути від зорових уявлень, я сидів коло столу й бачив себе із обпаленим обличчям (Ю. Янов., II, 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 545.