УЩЕДРЯ́ТИ (ВЩЕДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., перех., рідко. Щедро наділяти. *Образно. Вщедряє землю сірий дощ, Росте життя на бруку площ (Рильський, 11, 1960, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 542.

Ущедряти, ряю, єш, гл. Щедро надѣлять, осыпать. Я добром та благом ущедряв твоїх спасенних. К. Псал. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 372.