УШНИ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ушни́пляться; док., діал. Втупитися. Їхню розмову перебив телеграфіст, який ушнипився очима в білу стрічку, що, вигинаючись, соталась із телеграфного апарата (Панч, І, 1956, 347); Редактор розірвав конверт, жадібно ушнипився очима в папірець (Рудь, Боривітер, 1969, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 541.

Ушнипитися, плюся, пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого. Мнж. 193.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 372.