УШИ́ТИЙ¹ (ВШИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уши́ти¹. [Мартин:] Не журись, у нас вози лубками вшиті! (К.-Карий, І, 1960, 333); От пішов я Город озирати.. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Шевч., І, 1963, 246).

УШИ́ТИЙ² див. вши́тий¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 540.