УЧИ́ТЕЛЬЧИН (ВЧИ́ТЕЛЬЧИН), а, е. Прикм. до учи́телька; належний учительці. Взяли [хлопці] вчительчині речі — чемодан і кілька пакунків (Мокр., Острів.., 1961, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 537.

Учительчин, на, не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 370.