УЦЮ́КНУТИ (ВЦЮ́КНУТИ), ну, неш, док., перех., розм. Ударити сокирою. *Образно. — Хочу щось почитати. — Тепер усі чогось хочуть, навіть ось така дрібнота, — вцюкнув мене словом і пропік очима панич (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 114); // Те саме, що урубну́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 531.

Уцюкнути, ну, неш, гл.

1) Отрубить.

2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока. О. 1861. XI. Кух. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 369.