УТЯ́ЖЛИВО (ВТЯ́ЖЛИВО), діал. Присл. до утя́жливий. Віз рушив.. Поволі, утяжливо йшла їзда (Фр., І, 1955, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 525.