УТРЯСТИ́ див. утряса́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 524.

Утрясти, су, сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам’янця. Св. Л. 226. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли. Св. Л. 121.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 366.