УТРУ́ШУВАТИ (ВТРУ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРУСИ́ТИ (ВТРУСИ́ТИ), утрушу́, утру́сиш, док., перех.

1. Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об’єм.

2. розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів. Втрусити грушок (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 524.