УТРИ́МУВАТИСЯ1 (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштоху, удару і т. ін. Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Хотк., II, 1966, 137); Підвівшись на весь зріст, він розкручує над головою кінець віжок, здригається, хилиться на вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (Стельмах, І, 1962, 76); На палубі біля люка товаришів зустрічав Олег. Він теж подав руку льотчикові, допоміг утриматися в першу мить на хисткій палубі (Ле, Клен. лист, 1960, 222); Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Тют., Вир, 1964, 198).
2. Стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку. Один Гаріфулін ніколи не втримувався, щоб не зачепити бая якимсь гострим словом (Донч., І, 1956, 115); Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84); Горобчик аж отерп зо страху: хотів уже втікати, та якось утримався. Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика (Л. Укр., III, 1952, 482); Проїжджаючи потім від станції Князівки додому повз Чумаків хутір, Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (Головко, II, 1957, 414); Напосідалися такі лихі та в’їдливі комарі, що не можна було втриматися (Збан., Сеспель, 1961, 110).
3. Не відступати під натиском ворога, триматися на якій-небудь позиції. Майор певен, що найкращий полк будь-якої іншої армії світу не втримався б на цій проклятій дамбі в таких умовах. Але ж його полк — радянський (Гончар, III, 1959, 368); А тримала [гарнізон] одна думка, один наказ: вистояти, утриматися, відбивати, аж поки не підійдуть свіжі частини (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).
4. Зберігатися однаковим, незмінним або в цілості. Поширюються вони [заморозки] на велику територію і утримуються протягом кількох діб (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13); — Коли я вперше запитав старого, скільки він знає пісень, то почув: «Та, мабуть, сто».. І як ото стільки може в голові втриматись? (Стельмах, І, 1962, 386); // розм. Залишатися на попередній роботі, посаді і т. ін., незважаючи на певні обставини. — Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий. Клим Степанович зітхнув, ніби шкодуючи того молодика з дипломом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 188); Щоб утриматись на роботі, він таки пішов до директора цирку (Ткач, Арена, 1960, 170); // Уникнути покарання, переслідування і т. ін. Революція розігнала їх [Шамраїв], розполохала. Утримався лише Купріян Шамрай і то через те, що в червоній кінноті служив (Тют., Вир, 1964, 414).
6. Не голосувати за кого-, що-небудь. [Дудар:] За кого ж ти голосував? [Ромашка:] Утримався (Мик., І, 1957, 70); За скликання об’єднаного засідання Рад голосували всі, крім Поповича, який утримався (Головко, II, 1957, 465).
6. тільки недок. Пас. до утри́мувати1. Проходить кіннота, займає плацдарм,.. який такою дорогою ціною втримувався для неї тут протягом майже двох місяців (Гончар, II, 1959, 383).
УТРИ́МУВАТИСЯ2, уюся, уєшся, недок.
1. Мати засоби до існування. Його жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (Фр., VI, 1951, 237).
2. Пас. до утри́мувати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 522 - 523.