УТОРОЧИ́ТИ (ВТОРОЧИ́ТИ), чу́, чи́ш, док., перех.

1. заст. Обшити торочками.

2. Ув’язати, припасувати в тороки (у 1 знач.). Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки, Уторочив в тороки (Манж., Тв., 1955, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 518.