УТОРО́ПИТИ (ВТОРО́ПИТИ), плю, пиш; мн. уторо́плять; док., діал. Втупити. Він було як стоїть перед панією, то.. руки спустить, очі второпить на неї (Вовчок, І, 1955, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 518.

Уторопити, плю, пиш, гл. Очі. Уставить глаза. Очі второпать на неї. МВ. (О. 1862. III. 64).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 365.