УТЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи утлий. — Вояка з вас, Остапе, будемо справедливі, утлуватий, надаремно в шляхтичі пнетеся (Ле, Наливайко, 1957, 414).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 515.