УТИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ути́скувати¹. Віками утискуваний німецькими феодалами й буржуазією чеський народ відстоював свою політичну, економічну та культурну незалежність (Вітч., 5, 1956, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 510.