УТИСКА́ТИ¹ див. ути́скувати¹.

УТИСКА́ТИ² див. втиска́ти¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 510.

Утискати, каю, єш, сов. в. утиснути, сну, неш, гл.

1) Притѣснять, притѣснить.

2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить…. царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. ІІ. 52.

3) Только сов. в. Всунуть. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371.

4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне. Ном. № 6399.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 363.