УСІДА́ТИ (ВСІДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́СТИ (ВСІ́СТИ), уся́ду, уся́деш, док., діал. Сідати. Максим поздрастувався, усіда на лавці (Вовчок, VI, 1956, 306); Самі випали з рук пайових граблі, самі опустилися руки, він усів на тім місці, де стояв (Фр., II, 1950, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 488.

Усідати, даю, єш, сов. в. усісти, усяду, деш, гл.

1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Гол. І. 96. Не вспів козак Нечай на коника всісти. Лукаш. 110.

2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 356.