УСУСПІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспі́льнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм. У випуску товарної продукції сільського господарства збільшується питома вага усуспільненого сільськогосподарського товарного виробництва — радгоспів і колгоспів (Ком. Укр., 10, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 504.