УСТЕ́КЛІСТЬ (ВСТЕ́КЛІСТЬ), лості, ж., діал. Стан і якість за знач. усте́клий. — Доведу його до встеклості і люди будуть умирати зі страху (Стеф., Вибр., 1945, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 499.