УСТАТКУВА́ННЯ (ВСТАТКУВА́ННЯ), я, с.

1. Дія за знач. устаткува́ти; обладнання. Технологія приготування їжі тісно зв’язана з рядом суміжних дисциплін — товарознавством, фізіологією харчування, санітарією та гігієною, з курсами устаткування підприємств громадського харчування і організації виробництва (Технол. пригот. їжі, 1957, 9).

2. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; обладнання. Щодня з ранку до вечора.. він вештався по цехах, мовчки придивляючись до їх устаткування, до того, що та як там робиться (Шовк., Інженери, 1956, 7); Всіяний вогнями, він [Урал].. гримів ешелонами, приймав верстати, устаткування, евакуйоване з України (Гончар, III, 1959, 178); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, морехідне приладдя (Тулуб, В степу.., 1964, 240).

3. Меблі, речі, якими обставлено яке-небудь приміщення. Багатство устаткування цієї низенької порожньої хатинки ще збільшував чорний коминок у кутку (Досв., Гюлле, 1961, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 499.