УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що обла́днувати 1. А брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово [миттю] перетворити її на елегантну курильню (Фр., VI, 1951, 204); Бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (Трубл., І, 1955, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 499.