УСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ), юється, УСТАНОВЛЯ́ТИСЯ (ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), но́виться, док.

1. Поміщатися певним чином, займати потрібне положення. Шарикові і роликові підшипники.. легко й досить щільно установлюються у призначені для них гнізда (Допуски.., 1958, 5).

2. Робитися постійнішим, переставати різко змінюватися. Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні, коли встановлювалася зима з снігом і морозами (Коз., Сальвія, 1959, 132); Встановляться дні жнив’яні і погожії (С. Ол., Вибр., 1959, 125).

3. Складатися, певним чином налагоджуватися. Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість, така, що встановлюється і потім хутко губиться з очей без жалю (Л. Укр., III, 1952, 598); // Формуватися, набирати якихось рис. Ось уже певний час у Силантьєва з механіком установилися відверто ворожі відносини (Донч., II, 1956, 82); // Наставати. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення. Але спокій у хаті ніяк не міг встановитися (Тют., Вир, 1964, 18); І в залі, і на сцені досить швидко встановилася сердечна атмосфера найщирішої взаємоприхильності (Грим., Незакінч. роман, 1962, 140).

4. Створюючись, утверджуватися, узаконюватися. — А коли вже почав установлюватись колгосп, дід привів свою пару [коней] до голови і сказав, що здає її добровільно (Стельмах, Правда.., 1961, 21); І святкує з нами радо в світі кожен трудівник: в день оцей Радянська влада встановилась в нас навік (Забіла, У… світ, 1960, 83); // Закріплятися. Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Л. Укр., V, 1956, 231).

5. тільки недок. Пас. до устано́влювати, установля́ти. На дзвіниці й на мурах установлялися гармати (Кач., Вибр., 1953, 115); На великій сільській площі красивими рядами встановлюються мальовничі ятки — похідні культмаги прибулих на свято торговельних організацій (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 498.