Про УКРЛІТ.ORG

установа

УСТАНО́ВА, и, ж.

1. Організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях). — Ну, ходімо ж, — кажуть [люди], — подивишся ще на наші громадські установи (Мирний, IV, 1955, 328); Півстоліття тому, в буремні дні 1919 року, на Україні була заснована найвища наукова установа — Академія наук (Вітч., 6, 1969, 172); // Будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-не-будь. Та Карпові сьогодні не сиділося в душному кабінеті. Прийнявши двох-трьох відвідувачів, він.. пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).

2. розм. Умова, домовленість. — Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирний, І, 1949, 329).

3. заст. Закон, правило. — Положи гроші, то й бери товар, така в мене установа (Фр., III, 1950, 60); [Рахіль:] Ніхто не може літери змінити Твоїх міцних одвічних установ (Л. Укр., І, 1951, 421).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 497.

Установа, ви, ж.

1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк.

2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38.

3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти…. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 358.

вгору