УСТА́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. уста́лений 2. На кінець XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (Мовозн., XIII, 1955, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 497.