УСТА́ВНИЙ1, а, е. Прикм. до уста́в1. Залишились [у лісі] тільки ті [люди], що мали свої споконвічні ..сади, що були закріплені за ними «інвентарними правилами» 1848 р., а потім вписані і в уставні грамоти (Стельмах, І, 1962, 232).
УСТА́ВНИЙ2, а, е, лінгв. Прикм. до уста́в2. У східних слов’ян кирилівський, або уставний, алфавіт панує до кінця XIV ст. (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).
УСТАВНИ́Й див. вставни́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 496.