У́СТАВКА, и, ж. Вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки. Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 105); Дуже до лиця їй був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і кептар писаний (Гжицький, Опришки, 1962, 74).

УСТА́ВКА (ВСТА́ВКА), и, ж. Те, що вставлене.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 496.

Уставка, ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 358.

у́ставка — вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки. Дуже до лиця їй був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і кептар писаний (В. Гжицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 613.