УСПАДКО́ВУВАТИСЯ, о́вується, недок.

1. Передаватися, прийматися у спадок. Відомо, що робота мозку в цілісному організмі спрямовується впливом зовнішнього середовища і регулюється біологічними потребами — голодом, спрагою, рефлексом самозахисту і розмноження, що успадковуються (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 455).

2. Пас. до успадко́вувати. Образ Прометея так органічно входить в нашу літературу, успадковується нею як абсолютне надбання художнього освоювання людьми світу (Рад. літ-во, 2, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 493.