УСМІ́ЛИТИСЯ (ВСМІ́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док., діал. Насмілитися. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало… Не осмілимось!.. (Вовчок, І, 1955, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 491.

Усмілитися, люся, лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало…. не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 357.