УСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що ускубну́ти. — Оце ввечері вернувся б із степу — орали, чи що. Хазяїн воли випрягає, а ти швиденько сінця усмикнув, підклав (Головко, І, 1957, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 491.