УСЛУ́ЖЛИВО (ВСЛУ́ЖЛИВО), рідко. Присл. до услу́жливий. Журно плюскала вода в Пслі, пастух приніс риби, хлоп’яки услужливо пособляли, назбирали дров, розвели огнище (Горд., Дівчина.., 1954, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 490.