Про УКРЛІТ.ORG

урчання

УРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. урча́ти і звуки, утворювані цією дією. Шум немов наближався. Було в ньому щось подібне до далекої зливи, до глухого урчання звірів (Коцюб., II, 1955, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 483.

вгору