Про УКРЛІТ.ORG

урозуміти

УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ), і́ю, і́єм, док., наст.

1. Збагнути, зрозуміти. [Старшина:] Пишіть протокол! Чули, що він казав? [Писар (підіймається, витріщив очі і дивиться):] Не урозумів! (К.-Карий, І, 1960, 46); [Олена:] Не знаю, нічого не знаю, нічого не урозумію!.. (Кроп., І, 1958, 463); — Що таке сталося, Яша, я не врозумію тебе? — спитала вона, здивована і занепокоєна… (Вас., II, 1959, 65).

2. заст. Порозумнішати, дійти до розуму; почати щось усвідомлювати. От, як трошки урозуміло [дівча], мати і почала їй показувати, як що рябити (Кв.-Осн., II, 1956, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 481.

вгору