Уродливий, а, е.

1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268.

2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74.

3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 352.