УРИХТО́ВУВАТИСЯ (ВРИХТО́ВУВАТИСЯ), у́юся, у́єшся, недок., УРИХТУВА́ТИСЯ (ВРИХТУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., діал. Улаштовуватися, упорядковуватися. Орест помагає їй врихтуватись, Любов згодом починає малювати (Л. Укр., II, 1951, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 477.