УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УРЕЧЕВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. уречевля́ть; док., перех. Втілювати у чому-небудь матеріальному.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 475.